Бібліографія екстеріоріки – бібліографія, яка обліковує документи, видані поза межами території країни: 1) національною мовою; 2) що належать авторам-представникам цієї нації; 3) що за змістом присвячені цій країні. У бібліографії екстеріоріки використовують традиційні принципи обліку документів у національній бібліографії (мовний, авторської приналежності, змісту), за винятком державно-територіального. Підготовлені на основі цих ознак бібліографічні покажчики представляють особливий інтерес для істориків, літературознавців, філологів, науковців усіх галузей знання. Проте такі покажчики відповідно до рішень ІФЛА не повинні включатися в систему органів первинного бібліографічного обліку національної бібліографії, оскільки мають вторинний характер і виконують свої особливі завдання – завдання країнознавчої бібліографії.

Грузинова Л. Б. Библиография. Раздел 2. Иностранная библиография : учеб. для вузов / Л. Б. Грузинова. – М. : МГУП, 2003. – 264 с.